Словник української мови (СУМ)

БАРАБО́ЛЯ, і, жін., діал. Картопля. За кілька хвилин
на столі стояла миска з смаженою бараболею (Панас Кочура,
Зол. грамота, 1960, 39); Так Хомі й не довелося на цей
раз засадити Маковея чистити бараболю (Олесь Гончар, І,
1954, 305).
 Неначе (як) бараболя — товстий, круглий (звичайно
про ніс). [Уляна:] їв кого він такий удався?
Кривомордий, рудий і ніс неначе бараболя!.. (Марко Кропивницький, III,
1959, 330).



Як правильно пишеться та вимовляється

слово БАРАБО́ЛЯ українською мовою.

Будь першим, додай коментар

Додати коментар