Словник української мови (СУМ)

БА́ННИК, а, чол. Циліндричної форми щітка на
довгому держаку для прочищання і змащування дула
гармати. Бійці до них [мінометів] звертались, як до панянок,
тільки на «ви». — Дозвольте перевірити ваш приціл…
— Дозвольте вас протерти банником (Олесь Гончар, III, 1959,
194).



Як правильно пишеться та вимовляється

слово БА́ННИК українською мовою.

Будь першим, додай коментар

Додати коментар