Словник української мови (СУМ)

БАНЬКУВА́ТИЙ, а, е, вульг. Трохи банькатий. Від
нервозності її банькуваті очі ставали каламутні
(Панас Кочура, Зол. грамота, 1960, 163); — Я їх [ворогів] не
боюся. Отого банькуватого Бенедикта та
лякатимусь! — огризнувся Людомир (Антон Хижняк, Д. Галицький,
1958, 109).



Як правильно пишеться та вимовляється

слово БАНЬКУВА́ТИЙ українською мовою.

Будь першим, додай коментар

Додати коментар