Словник української мови (СУМ)

БАНКІ́Р, а, чол. У капіталістичних країнах — власник
банку або акціонер, що володіє великою кількістю
банківських акцій. Був це один із значніших львівських
банкірів (Іван Франко, VI, 1951, 280); Доля самої культури в
країнах капіталу залежить від волі банкірів (Василь Еллан, II,
1958, 185).



Як правильно пишеться та вимовляється

слово БАНКІ́Р українською мовою.

Будь першим, додай коментар

Додати коментар