Словник української мови (СУМ)

БАНЬКИ, ньок, мн., вульг. Очі. — Чого ви, братця,
так баньки повитріщали? (Євген Гребінка, I, 1957, 44); Він
[цар] вилупив баньки з лоба — і все затрусилось (Тарас Шевченко,
I, 1951, 252); Андрущенко, розпустивши кучері, все
нахабніше глипав посовілими баньками в Настин бік
(Олесь Гончар, Таврія, 1952, 45);  * Образно. Осіння ніч
шемрала навколо у мряці, моргала жовтими баньками
електроламп (Олесь Донченко, I, 1956, 383).



Як правильно пишеться та вимовляється

слово БАНЬКИ українською мовою.

Будь першим, додай коментар

Додати коментар