Словник української мови (СУМ)

БАНДУРКА, и, жін. Зменш. до бандура. Зробив
[Котик] собі бандурку, узяв мішок і молоток і пішов до
лисиччиної хатки (Українські народні казки, 1951, 45); Ішло два
козаки степом, надибали дерево й сіли в холодку. Один
на бандурці пограває, а другий слухає (Україна сміється, І,
1960, 105).



Як правильно пишеться та вимовляється

слово БАНДУРКА українською мовою.

Будь першим, додай коментар

Додати коментар