Словник української мови (СУМ)

БАНДИТИ́ЗМ, у, чол. Злочинна діяльність озброєних
банд, що чинять грабежі, розбої, вбивства; терористична
діяльність контрреволюційних банд. У 1921 р. на
Україні існували десятки банд.. Бандитизм перешкоджав
переходові до мирної праці, створював додаткові
труднощі (Історія УРСР, II, 1957, 221); [Гармаш:] Товаришу
Смола. [Смол а:] Селянин. Незаможник. Працював у
боротьбі з бандитизмом (Іван Микитенко, I, 1957, 113).



Як правильно пишеться та вимовляється

слово БАНДИТИ́ЗМ українською мовою.

Будь першим, додай коментар

Додати коментар