Словник української мови (СУМ)

БАЛЮСТРА́ДА, и, жін. Поручні балконів, галерей
і т. ін., утворені з ряду фігурних стовпчиків або
колонок, з’єднаних зверху перекладиною. Покрівля галереї
рівна, з балюстрадою (Леся Українка, III, 1952, 346); Ліда
встала з крісла, спершись на балюстраду, і дивилася
вниз на асфальтовану вулицю (Микола Трублаїні, III, 1956, 281).



Як правильно пишеться та вимовляється

слово БАЛЮСТРА́ДА українською мовою.

Будь першим, додай коментар

Додати коментар