Словник української мови (СУМ)

БАЛЯНДРА́СИ, ів, мн., розм. Пусті, веселі
розповіді, розмови про щось незначне, несерйозне. Хазяйка
кишки порве од її баляндрасів (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 290);
В вагоні через дверці два купе.. Сміх, жарти,
баляндраси… (Іван Франко, XI, 1952, 248); Навіть дідок-чабан,
покинувши баляндраси, журно хитав головою (Яків Баш, На землі..,
1957, 10).
♦ Баляндраси точити (правити, нести і т. ін.) —
весело розмовляти, розповідати про щось незначне,
несерйозне. І молодиці-цокотухи Тут баляндраси понесли
(Іван Котляревський, I, 1952, 74); Далі Максим уже орудував бесідою:
точив баляси та баляндраси (Панас Мирний, II, 1954, 115).



Як правильно пишеться та вимовляється

слово БАЛЯНДРА́СИ українською мовою.

Будь першим, додай коментар

Додати коментар