Словник української мови (СУМ)

БАЛАМУ́ТСТВО, а, сер. Дії, поведінка баламута. —
Гляди, щоб за баламутство і розбій не забряжчав
іржавими кайданами до самого Сибіру (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959,
245); [Калеб:] То мусить він із нею одружитись.
Громада баламутства не попустить (Леся Українка, III, 1952,
66); — Баламутство припини, з голови Зіньку викинь
(Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 217).



Як правильно пишеться та вимовляється

слово БАЛАМУ́ТСТВО українською мовою.

Будь першим, додай коментар

Додати коментар