Словник української мови (СУМ)

БАКШИ́Ш, у, чол., розм., заст. Дарунок; хабар (у
Туреччині). — Бакшиш треба дати… ви не знаєте,
що то бакшиш? ..хабар… як не дамо, одвезуть раба
божого [Остапа] у Рені, до москалів. А ті не погладять по
головці, ой, ні… (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 382); Я пам’ятаю
місто на Босфорі.. І хлопчаків, що за малий бакшиш
Стрибають в воду (Леонід Первомайський, I, 1958, 520); Бакшишами в
Туреччині можна було добитися всього (Зінаїда Тулуб,
Людолови, I, 1957, 418).



Як правильно пишеться та вимовляється

слово БАКШИ́Ш українською мовою.

Будь першим, додай коментар

Додати коментар