Словник української мови (СУМ)

БА́ЙРАК, у, чол. Ліс у яру, в долині або яр, порослий
лісом, чагарником. Ой, не шуми, луже, зелений байраче,
Не плач, не журися, молодий козаче (Павло Чубинський, V, 1874, 147);
Лісів стало менше, тільки по долинах траплялися
невеликі байраки (Нечуй-Левицький, II, 1956, 215); Вже перед самим
заходом сонця чоловік.. завів коні в глибокий байрак,
міцно прив’язав їх до дерева (Михайло Стельмах, I, 1962, 500).



Як правильно пишеться та вимовляється

слово БА́ЙРАК українською мовою.

Будь першим, додай коментар

Додати коментар