Словник української мови (СУМ)

БАЙБАРА́К, а, чол. Верхній чоловічий або жіночий
сукняний одяг чи кожушок, критий сукном. — Якось
я раз зібралась на музики, Взяла новенький синій байбарак
(Володимир Самійленко, II, 1958, 9); Одягнений у сукняний байбарак
домашнього виробу, дідок мав святковий вигляд
(Олексій Кундзіч, Пов. і опов., 1951, 72).



Як правильно пишеться та вимовляється

слово БАЙБАРА́К українською мовою.

Будь першим, додай коментар

Додати коментар