Словник української мови (СУМ)

БАДЬОРО. Присл. до бадьорий. Дарка співала..
так бадьоро, голосно, завзято (Леся Українка, III, 1952, 660);
Усім нам ця прогулянка була приємна, почували ми себе
бадьоро (Микола Трублаїні, III, 1956, 404);  * Образно. Свіжий
сніжок.. бадьоро рипів під ногами (Спиридон Добровольський, Очак.
розмир, 1965, 205); //  у знач. присудк. сл. Про наявність
бадьорого настрою. Рушаю далі — тепер бадьоріше.
Тепер є певність. Я скоро побачу панну Анелю (Михайло Коцюбинський,
II, 1955, 267).



Як правильно пишеться та вимовляється

слово БАДЬОРО українською мовою.

Будь першим, додай коментар

Додати коментар