Словник української мови (СУМ)

БА́Б’ЯЧИЙ, а, е. Прикм. до баба 1 3. [Храпко:]
Ця [Галька], здається, змогла б дати мені підпомоги.
Та що? Не баб’ячих рук це діло (Панас Мирний, V, 1955, 122);
В кількох кроках від лугу, звідки вже долинав баб’ячий
сміх і гуки, Ксеня обережно спинила Любу за рукав (Володимир Бабляк,
Вишневий сад, 1960, 256); //  Такий, як у баби; власт.
бабі, бабам. Зморшкувате баб’яче обличчя дідугана
почервоніло від хвилювання (Олесь Донченко, III, 1956, 324).



Як правильно пишеться та вимовляється

слово БА́Б’ЯЧИЙ українською мовою.

Будь першим, додай коментар

Додати коментар