Словник української мови (СУМ)

АУДІЄ́НЦІЯ, ї, жін. Офіційний прийом у глави
держави або в особи, що займає високий державний пост. На
урочистій аудієнції Сагайдачний передав королевичеві
полонених воєвод (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 336);
//  Про приватний прийом, особисту розмову. — Можеш
зміркувати, любий мій, що з сеї аудієнції я вийшов..
увесь облитий потом (Іван Франко, III, 1950, 245); Вона
подзвонила й попросила негайно аудієнції в хірурга
(Юрій Смолич, I, 1958, 141).



Як правильно пишеться та вимовляється

слово АУДІЄ́НЦІЯ українською мовою.

Будь першим, додай коментар

Додати коментар