Словник української мови (СУМ)

АТРА́МЕ́НТ, у, чол., заст. Чорнило. Можна олівець
витерти гумою, а як хтось так хоче, То можна й атраментом
перекреслити (Леся Українка, V, 1956, 406); Я пишу
червоним атраментом, Атраментом червоним, як кров
(Василь Еллан, I, 1958, 61); Помацки відшукує Сагайдачний
дощечку… Кладе на неї білий аркуш і вмочує вигострене
гусяче перо в атрамент (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 588).



Як правильно пишеться та вимовляється

слово АТРА́МЕ́НТ українською мовою.

Будь першим, додай коментар

Додати коментар