Словник української мови (СУМ)

АРХІТЕКТУ́РА, и, жін. Мистецтво проектування,
спорудження та художнього оздоблення будов;
будівельне мистецтво. Один мій чернігівський знайомий,
інженер, має замір вислідити вплив українського стилю в
давній архітектурі (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 227); Високого
розвитку досягла в Єгипті архітектура, тобто
будівельне мистецтво (Історія стародавнього світу, 1957, 31);
//  Характер, стиль будови. Другий бік [гори] Соколиці. Над
самою водою неначе стоїть величезний храм класичної
архітектури (Нечуй-Левицький, II, 1956, 415); Загальний
характер візантійської архітектури обумовлюється
розвитком купольної системи перекриття (Архітектура Радянської України,
5, 1939, 41).



Як правильно пишеться та вимовляється

слово АРХІТЕКТУ́РА українською мовою.

Будь першим, додай коментар

Додати коментар