Словник української мови (СУМ)

АПТЕ́КАР, я, чол. Працівник аптеки, який приймає
рецепти, виготовляє і відпускає ліки; фармацевт. До
аптеки я сама люблю йти. Я ж мушу розповісти
аптекареві, де й що мені хибує (Ольга Кобилянська, III, 1956, 468); При
багатьох монастирях ще в XVII ст. були лікарі й
аптекарі і навіть лікарні (Шкільна гігієна, 1954, 17); //  Власник
аптеки. Перша приватна аптека в Києві була відкрита
в 1728 році аптекарем Бунче (Матеріали.. охорони здоров’я.., 1957, 21).



Як правильно пишеться та вимовляється

слово АПТЕ́КАР українською мовою.

Будь першим, додай коментар

Додати коментар