Словник української мови (СУМ)

АПОСТРОФ, а, чол. Знак у вигляді коми, який
ставиться вгорі після приголосного перед йотованим для
позначення твердої вимови приголосного (напр.:
Лук’ян; Мар’яна; бур’ян; в’янути; п’ять
та ін.), а також на місці пропущеного голосного
(напр.: «Всіх панів до ’дної ями» — П. Тичина).



Як правильно пишеться та вимовляється

слово АПОСТРОФ українською мовою.

Будь першим, додай коментар

Додати коментар