Словник української мови (СУМ)

АПОПЛЕ́КСІЯ, ї, жін. Тяжкий хворобливий стан,
викликаний крововиливом у мозок або закупоркою
мозкових судин. Після одної дуже бурливої сцени зі своїми
вірителями він впав у таку лютість, що дістав удару
апоплексії (Іван Франко, VII, 1951, 11); Крововилив, що швидко
розвивається, має назву апоплексії (Я. Л. Рапопорт, Курс патології,
1956, 235).



Як правильно пишеться та вимовляється

слово АПОПЛЕ́КСІЯ українською мовою.

Будь першим, додай коментар

Додати коментар