Словник української мови (СУМ)

АПЕ́НДИКС, а, чол., анат. Червоподібний відросток
сліпої кишки людини та деяких тварин. — Розумієте,
Олександре Даниловичу, кладуть хворого з паховою
грижею, а я ледве за апендикс його не взявся (Іван Ле, Міжгір’я,
1953, 387).



Як правильно пишеться та вимовляється

слово АПЕ́НДИКС українською мовою.

Будь першим, додай коментар

Додати коментар