Словник української мови (СУМ)

АПА́ТІЯ, ї, жін. Стан байдужості, млявості. Вона й
собі стала якось проворніша й веселіша і вийшла з своєї
звичайної апатії (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 67); Поганий день:
не то щоб скучно, а якась апатія, пригнобленість
(Михайло Коцюбинський, III, 1956, 130); Павла охопила якась апатія, і
незабаром він впав у холодне й темне забуття (Василь Кучер,
Голод, 1961, 347).



Як правильно пишеться та вимовляється

слово АПА́ТІЯ українською мовою.

Будь першим, додай коментар

Додати коментар