Словник української мови (СУМ)

АНУТЕ, виг., розм. Виражає спонукання,
заохочення до дії; уживається при звертанні до кількох осіб.
— Ануте дівчата, звеличаймо Домаху! (Марко Вовчок, І,
1955, 61); Ануте ж, будемо хвалиться, Хто
розгадав [загадку] — чи ви, чи я (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 282);
— Ануте, покуримо (Панас Мирний, I, 1954, 335).



Як правильно пишеться та вимовляється

слово АНУТЕ українською мовою.

Будь першим, додай коментар

Додати коментар