Словник української мови (СУМ)

АМФІБРА́ХІЙ, я, чол. У силабо-тонічному
віршуванні — стопа, що має три склади, з яких середній
наголошений (^ — ^), напр.: «В нас клятва | єдина | і воля
| єдина» (Микола Бажан). Давніші перекладачі зовсім
знебарвлювали ритміку Шевченка, перекладаючи вірші першого
типу [восьми- й шестискладові] чистими хореями,
другого типу [одинадцяти- й дванадцятискладові] —
амфібрахіями (Максим Рильський, III, 1956, 238).



Як правильно пишеться та вимовляється

слово АМФІБРА́ХІЙ українською мовою.

Будь першим, додай коментар

Додати коментар