Словник української мови (СУМ)

АФЕКТА́ЦІЯ, ї, жін. Неприродність, штучність у
поведінці, манерах, піднесеність у мові. Голос плив,
мов річка, рівно, без утоми, без афектації (Іван Франко, III,
1950, 87); — Для народу стараємося, для нашої
держави, — просто, без афектації продовжувала ланкова
(Василь Минко, Вибр., 1952, 408).



Як правильно пишеться та вимовляється

слово АФЕКТА́ЦІЯ українською мовою.

Будь першим, додай коментар

Додати коментар